Військовослужбовці не повинні втрачати відпустку через участь в АТО

Військовослужбовці не повинні втрачати відпустку через участь в АТО

Військовослужбовці, які перебувають в зоні АТО, не втратять свої щорічні відпустки – невикористані дні можна буде приєднати до відпустки у наступному році. З відповідною ініціативою виступили народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Олександр Третьяков та Гліб Загорій у своєму законопроекті №2234, яким вносяться зміни до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 10-1 згаданого закону нормою, що надає право військовослужбовцям, які не використали в умовах особливого періоду своє право на щорічну основну відпустку, використати її протягом наступного календарного року, а також надати право на її використання декількома частинами.

Законопроектом дозволяється в особливий період об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки, загалом не перевищуючи 90 днів, або використовувати їх частинами (більше двох) без обмеження тривалості кожної з них. Нагадаємо, що чинним законодавством передбачається не більше 45 днів відпустки на рік для військовослужбовців.

«Військовослужбовці не повинні втрачати відпустку через участь в АТО, вони несуть службу у посиленому режимі, без вихідних та святкових днів, ризикуючи своїм життям та здоров’ям, тому просто необхідно забезпечити їм соціальні гарантії на отримання законної відпустки. Впевнений, наша ініціатива зніме соціальне невдоволення військовослужбовців та підніме їх бойовий дух», - запевняє автор законопроекту Олександр Третьяков.

З огляду на тривале перебування держави в стані особливого періоду та неможливість спрогнозувати його завершення, автори законопроекту переконані, що необхідно створити серед особового складу військових формувань сприятливий морально-психологічний клімат та умови для відпочинку особового складу, забезпечити відновлення фізичних та духовних сил виходячи з інтересів підтримання боєздатності та боєготовності підрозділів, а також виконання службових обов’язків на значній відстані від місця проживання та пунктів постійної дислокації.