Війна — страшне слово. На якій території вона б не відбувалась — це завжди біль, смерть, скалічені тіла та душі...
Ті, кому довелось пройти крізь її страхіття, як ніхто інший розуміють цінність людського життя та необхідність миру.
Сьогодні ми вшановуємо тих, кому довелось воювати в чужих країнах, зокрема, в Афганістані. Ця війна тривала близько 10 років, останні радянські війська залишили цю Державу 15 лютого 1989 року.
Воїни - інтернаціоналісти для нас є взірцем справжньої мужності, непохитності духу, вірності військовому обов’язку.
І хоч вже минуло 27 років від дня завершення війни в Афганістані, але ми з тугою у серці схиляємо голови перед тими, хто так і не повернувся додому. У нашій пам’яті й досі живуть спогади про трагедію тієї війни, скалічені долі та материнські сльози.
На жаль, військові події, які зараз відбуваються на Сході України, продовжують забирати життя наших воїнів та мирного населення.
Переконаний, що нас усіх об’єднує спільне бажання — бажання миру та відновлення цілісності країни.
Низький уклін вам, воїни - інтернаціоналісти та миротворці!
Міцного здоров’я, сил та благополуччя вам та вашим родинам.